Коли є державний гравець із суттєвою часткою ринку – 15-20-30%, тобто не 100%, але й не 1% – тоді є більше довіри, що у споживачів є можливість купувати за справедливою конкурентною ціною. Якщо вони бачать, що на приватних заправках ціни якісь захмарні, можуть поїхати трохи далі і заправитись на державній станції. Якщо мережа займає 30% ринку, то це вже дає реальну альтернативу людям. В свою чергу, це буде примушувати приватних операторів теж не задирати ціни.
За досконалої конкуренції держава взагалі не повинна бути присутня на ринку, але коли конкуренція недосконала, коли є ризик змов, зловживання і домінування своїм становищем, у таких ситуаціях поява державного гравця дозволяє зробити його ціновим лідером та відмовитися від державного регулювання цін. В поточній ситуації – це навіть ринковий засіб у перехідний період.
“Нафтогаз” ще до речі не отримав контроль над мережею Glusco, там є певні нюанси, але сподіваюсь, що держава проявить певну волю і ми будемо мати контроль над АЗС. Мова йде про заправки, які ми повністю контролюємо, і може йти і про АЗС “Укрнафти”, де у нас мажоритарна частка. Там ми маємо суттєвий вплив і можемо проконтролювати, щоб ціни були адекватні. Коли у нас буде власна мережа, у нас буде чітке розуміння собівартості – не в теорії, а на практиці.
Вам может быть интересно
