16:39
09.12.2023
Боротьба
за
повернення
українських
журналістів
із
російського
полону
стане
одним
із
пріоритетів
роботи
комітету
Верховної
Ради
з
питань
свободи
слова,
заявив
його
новопризначений
голова
Ярослав
Юрчишин
(фракція “Голос”).
“Серед
топпріоритетів
у
діяльності
комітету
буде
боротьба
за
повернення
українських
журналістів,
які
перебувають
у
російському
полоні.
Оскільки
вони
не
є
комбатантами
і,
за
всіма
правилами
цивілізованої
війни,
в
принципі,
не
повинні
там
бути.
Але
ми
розуміємо,
з
ким
маємо
справу,
і
тому
потрібно
буде
задіяти “Репортерів
без
кордонів”,
міжнародні
структури,
йти
юридичними
шляхами,
залучати
нашого
уповноваженого
з
прав
людини,
–
будемо
це
робити”,
–
розповів
Юрчишин
у
коментарі
агентству “Інтерфакс-Україна”
в
суботу.
Водночас
він
вважає
за
необхідне
посилити
й
парламентський
контроль
за
розслідуваннями
нападів
на
представників
ЗМІ.
“У
рамках
співпраці
з
правоохоронними
органами
слід
привертати
більше
уваги
до
таких
випадків.
Нещодавні
напади
на
Михайла
Ткача
з “Української
правди”
чи
булінг
Наталії
Лігачової
–
це
неприйнятні
явища,
на
які
держава
має
реагувати.
І
тут
важлива
адекватна
реакція
органів
влади,
правоохоронних
органів,
щоб
не
кортіло.
У
журналістів
мають
бути
гарантії
робити
свою
справу
якісно
і
безпечно
навіть
в
умовах
воєнного
стану,
який
зараз
в
Україні”,
–
пояснив
нардеп.
На
новій
посаді
Юрчишин
має
намір “більше
заглибитися
в
проблематику
сфери,
а
вже
надалі
напрацьовувати
конкретні
заходи”.
“Першочерговий
і
головний
план
–
це
налагодити
контакт
із
ключовими
групами,
зацікавленими
в
просуванні
принципу
свободи
слова.
Це
і
об’єднання
журналістів,
і
редакції
телеканалів,
видань,
і
уповноважений
з
прав
людини
(щодо
доступу
до
інформації),
і
Міністерство
освіти
України
(формування
курсу
з
медіаграмотності,
оскільки
з
фейками
російської
пропаганди
–
величезна
проблема).
З
Міністерством
оборони
необхідно
напрацювати
адекватну
систему
акредитації
та
допуску
журналістів
–
як
українських,
так
і
іноземних
–
на
прифронтові
території”,
–
зауважив
парламентарій.
За
його
словами,
наразі
є
нарікання
щодо
балансу
інформації
та
рівного
доступу
до
неї
з
боку
різних
медіа, “тому
необхідно
шукати
ефективні
шляхи
вирішення
такої
проблеми”.
Крім
того,
Юрчишин
нагадав,
що
нинішнє
скликання
Верховної
Ради
суттєво
обмежило
повноваження
комітету
з
питань
свободи
слова,
передавши
більшу
частину
з
них
до
предмета
відання
комітету
з
питань
гуманітарної
та
інформаційної
політики,
тож “роботу
вестимемо
за
двома
напрямами:
спільна
діяльність
з
комітетом
з
гуманітарної
політики
та
формування
довіри,
щоб
ставити
питання
про
повернення
повноважень”.
Кількісно
комітет
з
питань
свободи
слова
–
найменший
у
Раді
з
найменшою
кількістю
підготовлених
законопроєктів.
Нині
до
нього
входять
четверо
народних
депутатів,
включно
з
обвинуваченим
у
державній
зраді
Нестором
Шуфричем.
Відповідаючи
на
запитання
кореспондента “Інтерфакс-Україна”
про
можливість
розширити
склад
комітету,
його
новообраний
голова
сказав: “У
планах,
звичайно,
це
є.
Але
знову
ж
таки,
плани
планам
–
різниця.
Необхідно,
щоб
ці
плани
були
підтримані
більшістю
голосів
у
Верховній
Раді”.
Юрчишин
бачить
послідовність
дій
такою,
що
спершу
слід
показати
якість
роботи
з
урахуванням
уже
наявних
повноважень
і
кількості
членів
комітету,
перезапустити
Громадську
раду
при
ньому,
залучити
журналістське
середовище
до
співпраці,
а
вже
після
цього
порушувати
питання
про
повернення
і
розширення
функцій.
“Потрібно
буде
попрацювати
адміністративно,
щоб
наповнити
повноваження
конкретним
змістом”,
–
наголосив
депутат.
Як
повідомлялося,
9
грудня
Верховна
Рада
призначила
Юрчишина
головою
комітету
з
питань
свободи
слова.
