Як
виник
клас
гоночних
вантажівок
На
першому
Дакарі
наприкінці
сімдесятих
років
вантажівки
були
в
якості
автомобілів
підтримки.
І
це
логічно,
адже
вони
за
своєю
природою
досить
великі
та
зручні
для
перевезення
речей,
та
не
досить
швидкі.
Але
потім
почалися
неофіційні
перегони
на
них
серед
механіків,
які
намагались
швидше
розбити
табір
на
бівуаку.
Зрештою,
навіть
водіями
технічок
брали
досвідчених
гонщиків
в
ралі-рейдових
змаганнях,
і
якщо
випадає
нагода
промчати
порожньою
пустелею
–
а
ваші
товариші
на
таких
самих
вантажівках
–
хто
ж
не
піддасться
спокусі?
Так
і
народилася
нова
категорія
Trucks
або “Вантажівки”.
Якщо
когось
і
можна
вважати
її
творцем,
то
це
Яна
де
Роя,
який
почав
експериментувати
з
компонуванням
вантажівок
у
1980-х
роках,
в
результаті
чого
з’явився
10-тонний
двомоторний
DAF
потужністю
1200
к.с.
–
із
загальним
об’ємом
двигуна
23,2
літра
та
більшою
максимальною
швидкістю,
ніж
у
ралійного
автомобіля
Арі
Ватанена!
Навіть
зараз
самі
цифри,
та
видовищність
класу,
настільки
ж
приголомшливі,
як
і
наприкінці
вісімдесятих.
Але,
оскільки
це
сертифікована
FIA
категорія,
минулий
рівень
інженерного
божевілля
довелось
класифікувати
та
вписувати
в
правила.
Клас
Т5
–
це
всі
вантажівки;
Т5.1
–
серійні;
Т5.2
–
модифіковані
і
Т5.3
–
вантажівки
підтримки,
які
допускаються
на
трасу
ралі.
А
великі
вантажівки
підтримки,
які
фактично
виконують
первісну
роль
вантажівок,
підтримують
гонщиків
на
бівуаку,
технічно
класифікуються
як
T6,
але
вони
обирають
простіші
маршрути
до
місця
призначення
кожного
дня,
щоб
розбити
табір
та
закип’ятити
чайник.
Шлях
до
першої
перемоги
Прапор
Чехії,
що
майорить
на
вітрі
над
Lac
Rose,
–
класичний
образ
1990-х
років,
епохи,
що
асоціюється
з “Татрою”
Карела
Лопрайса,
який
здобув
свій
останній
тріумф
у
2001
році.
На
батьківщині,
щоб
підхопити
естафету,
його
співвітчизники,
природно,
розраховували
на
його
племінника,
Алеша
Лопрайса,
який
був
близький
до
тріумфу,
але
так
і
не
отримав
перемогу
(3-е
місце
в
2007
році,
4-е
в
2015
році,
5-е
в
2019
та ’21-му
роках).
Зрештою,
саме
Мартін
Мацик
повернув
свою
країну
на
перше
місце
в
категорії
вантажівок,
причому
з
великим
тріумфом.
І
все
ж,
спочатку
здавалося,
що
ніхто
не
зможе
перемогти
Януса
ван
Кастерена
в
боротьбі
за
титул,
навіть
Алеш
Лопрайс,
його
головний
суперник
минулого.
Лопрайс
відважно
боровся
на
початку
гонки,
але
ван
Кастерен
завжди
був
на
крок
попереду.
Що
стосується
Мачіка,
то
йому
знадобився
час,
щоб
розім’ятися.
Відставши
на
три
чверті
години
до
вечора
четвертого
етапу,
він
проявив
терпіння,
чекаючи
на
найменші
помилки
суперників.
Як
то
кажуть,
час
приходить
до
того,
хто
вміє
чекати.
На
шостому
етапі
супермарафону,
який
проходив
протягом
двох
днів
і
який
Мацик
вважає
найважчим
зі
своїх
дванадцяти
виступів
на “Дакарі”,
Лопрайз
втратив
більше
однієї
години
в
дюнах “порожнього
кварталу”.
Для
ван
Кастерена
покарання
було
майже
втричі
більшим,
що
зруйнувало
надії
голландця
захистити
свій
титул.
Це
вивело
Мачіка
на
перше
місце
в
загальному
заліку.
За
кермом
свого
вірного
Iveco,
який
він
ласкаво
прозвав “Ченда”,
Мацик
входив
до
трійки
лідерів
на
кожному
з
етапів,
починаючи
з
п’ятого
дня
ралі.
З
чотирма
перемогами
на
чотирьох
етапах
і
майже
двогодинним
відривом
після
прибуття
в
Янбу,
екіпаж “Ченди”
зрештою
насолоджувався
безтурботним
другим
тижнем
перегонів,
який
він
завершив
тріумфально.
У
заліку
вантажівок
на
останньому
етапі
також
не
обійшлося
без
сюрпризів:
Мартін
Мацик
здобув
свою
першу
перемогу
з
відривом
майже
у
дві
години
і
приніс
команді
Iveco
другу
перемогу
поспіль.
Другим
залишився
Алеш
Лопрейс,
а
третім
–
Мітчелл
ван
ден
Брінк.
“Дакар
2024”.
Вантажівки.
Підсумкова
генеральна
класифікація:
1.
Мартін
Мацик
(MM/Iveco
Technology
Team)
–
54:34.48
2.
Алеш
Лопрайс
(Instaforex
Loprais
Prague)
+1:54.39
3.
Мітчелл
ван
ден
Брінк
(Eurol
Rallysport
/
Iveco)
+4:29.26
4.
Янус
ван
Кастерен
(Boss
Machinery
Team
de
Rooy
/
Iveco)
+5:22.04
5.
Вік
Верстейнен
(Versteijnen
Truck
Racing
/
Iveco)
+11:00.25
Загалом,
серед
найшвидших
п’яти
вантажівок
на
цьогорічному
Дакарі
четверо
були
під
брендом
Iveco!
Лише
срібний
призер,
Алеш
Лопрайс,
виступав
на
техніці
Praga,
побудованій
силами
власної
команди
Instaforex
Loprais
Prague.
Взагалі,
серед
Топ-10
найшвидших
вантажівок
сім
виступали
за
кермом
Iveco.
Фактично,
італійці
наразі
збирають
найбільш
витривалу,
надійну
та
швидку
техніку,
що
підтверджено
черговою
перемогою
в
Дакарі.
У
свої
34
роки
Мартін
Мацик
вже
стоїть
у
черзі
на
свій
12-й “Дакар”
у
класі
вантажівок.
Харизматичний
чеський
підприємець
пішов
слідами
свого
батька
Мартіна-старшого,
який
вперше
взяв
участь
у
найсуворішому
ралі
світу
в
2003
році.
Мартін-молодший
розпочав
свою
кар’єру
у
2013
році
як
навігатор
Властіміла
Вільдмана,
а
з
2015
року
пересів
за
кермо.
З
часом
він
став
одним
з
провідних
претендентів
на
перемогу,
хоча
в
попередніх
ралі
він
ніколи
не
міг
реально
загрожувати
всепереможній
команді “Камаз-Мастер”,
яка
в
2021
році
посіла
четверте
місце.
Однак
відсутність
росіян
у
2023
році
зробила
категорію
вантажівок
широко
відкритою
і
призвела
до
захоплюючої
чесько-голландської
битви
між
Мациком,
Алешем
Лопрайсом,
Ярославом
Вальтром,
Ван
ден
Брінксом
і
переможцем
Янусом
ван
Кастестеном.
Мартіну
довелося
задовольнитися
другим
місцем
у
загальному
заліку,
незважаючи
на
чотири
перемоги
на
етапах,
але
він
не
позаздрив
своєму
доброму
другові
ван
Кастерену.
Він
втратив
час
після
того,
як
його
гальма
перегрілися
на
2-му
етапі,
що
призвело
до
вибуху
двох
шин,
а
потім
застряг
у
багнюці
на
9-му
етапі.
Мартін
повертається
у
2024
році
як
один
з
головних
фаворитів,
хоча
він
наполягає
на
тому,
що
перемога
на “Дакарі”
настільки
ж
важка,
як
і
його
10-тонний
Iveco
Powerstar.
Вантажівка,
що
отримала
назву
Cenda,
була
побудована
в
майстернях
MM
Technology
і
повертається
на
Дакар
вже
вдруге
цього
року.
MM
Technology
–
це
остання
ітерація
команди,
яку
Мартін
заснував
разом
зі
своїм
батьком,
і
вони
знову
надаватимуть
транспортні
засоби
та
послуги
команді
Italtrans
Racing
та
команді
Firemen
Dakar
в
цьому
2024
році.
Мартін
також
пропонує
медіа
та
маркетингові
послуги
через
свої
проекти
MM
Production
та
MM
Photography,
що
гарантує,
що
йому
завжди
є
чим
зайнятися!
П’ятий
рік
поспіль
до
нього
приєдналися
багаторічний
штурман
Франтішек “Френк”
Томасек
і
гоночний
механік
Девід
Сванда,
які
прагнуть
допомогти
йому
в
пошуках
невловимого
бедуїнського
трофею.
Одержима
ралі
Чехія
чекає
на
перемогу
в
Дакарі
з
2001
року,
і
Мартін
має
всі
шанси
на
те,
щоб
нарешті
покінчити
з
посухою.
З
інтерв’ю
з
чемпіоном
та
його
штурманом
Мартін
Мацик: “Минулого
року
весь
Дакар
був
зовсім
іншим
з
точки
зору
вантажівок.
Це
було
дуже
весело
для
всіх
і
велика
боротьба.
Але “Дакар”
дуже
жорсткий,
тому
процес
відсіювання
тривав
на
кожному
етапі.
Спочатку
було
10
претендентів,
потім
п’ять,
чотири,
три,
і
врешті-решт
залишилося
лише
двоє
–
я
і
Янус.
Тож
було
цікаво
до
самого
кінця.
Звичайно,
хотілося
перемогти,
але
принаймні
мій
найкращий
друг
зі
стартової
сітки
виграв
Дакар.
Що
б
там
не
було,
наступного
разу
я
його
переможу!
(Сміється).
Серйозних
пошкоджень
вантажівка
не
отримала,
лише
кілька
дрібниць,
які
потрібно
було
модернізувати.
Ми
тестували
в
Тунісі
протягом
декількох
тижнів
і
з’ясували,
що
він
може
їхати
ще
швидше.
Але
налаштування
завжди
складне
з
вантажівкою,
це
стосується
не
лише
шасі.
У
вас
є
дві
підвіски
на
колесо,
плюс
пружини,
потім
чотири
додаткові
підвіски
на
кабіні.
Всі
вони
повинні
бути
налаштовані
правильно,
і
важко
знайти
баланс
для
кожного
типу
місцевості.
У
Марокко
я
їхав
так
швидко,
що
шини
не
витримали
і
100
кілометрів.
Це
нелегко”.
“Чи
маю
я
ще
таке
бажання?
Ну,
уявіть,
що
ви
щодня
наполегливо
працюєте,
щоб
виграти “Дакар”,
а
фінішуєте
другим.
Щоб
залишитися
в
трійці
лідерів,
ти
також
борешся
на
50%
з
самим
собою,
а
не
тільки
з
іншими.
Тобі
потрібно
фінішувати
і
уникнути
проблем,
але
ти
знаєш,
що
вони
будуть.
Ось
чому “Дакар”
такий
важкий.
Я
з
нетерпінням
чекаю
на
48-годинний
хроноетап,
тому
що
це
щось
нове.
Це
пригода,
повернення
до
витоків “Дакару”.
Це
те,
чого
ми
всі
хочемо,
ось
чому
ми
беремо
участь
в
гонці.
Ми
будемо
насолоджуватися
цим,
спати
втрьох
десь
у
пустелі.
Нам
просто
потрібно
подбати
про
вантажівку,
тому
що
вона
буде
в
Порожньому
Кварталі,
а
там
може
статися
що
завгодно”.
Д.С.: “Моє
перше
знайомство
з
автоспортом
відбулося
у
віці
близько
16
років,
коли
ми
були
гонщиками,
які
допомагали
на
місцевих
ралі.
Я
працюю
в
MM
technology
з
2018
року.
Свій
перший
Дакар
я
взяв
у
Перу
в
2019
році
як
механік-електрик,
а
з
лютого
2019
року
я
є
нашим
гоночним
механіком
і
керівником
повного
електромонтажу.
Для
мене “Дакар-2023″
був
таким
же,
як
і
в
попередні
роки,
тільки
зі
щасливішим
кінцем.
Робота
і
відданість
справі
завжди
повинні
бути
однаковими,
незалежно
від
того,
чи
це
подіум,
чи
фініш
у
топ-10.
Нас
троє
в
екіпажі,
і
кожен
дуже
важливий,
один
без
одного
ми
не
зможемо
досягти
максимального
результату.
Я
технічно
відповідаю
за
вантажівку,
і
я
дуже
ціную
цю
роль.
Тому
що
будь-яка
моя
помилка
або
неправильне
рішення
може
зруйнувати
шанси
всієї
команди,
а
така
можливість
випадає
лише
раз
на
рік”.
Ф.Т.: “Мій
перший
і
єдиний
досвід
перегонів
був
з
Мартіном.
Ми
їздили
разом
на
позашляховиках,
просто
заради
розваги.
Ми
вже
знали
один
одного
деякий
час,
тому
що
батько
Мартіна
побудував
свою
першу
гоночну
вантажівку
в
моєму
місті.
Ідея
брати
участь
у
перегонах
разом
виникла
як
жарт,
але
ось
ми
вже
дев’ять
років
проводимо
час
у
вантажівці!
Незалежно
від
того,
де
ми
знаходимося,
або
наскільки
погані
умови,
ми
з
Мартіном
можемо
покластися
один
на
одного.
Я
завжди
поруч,
якщо
йому
потрібна
добра
порада,
як
у
вантажівці,
так
і
за
її
межами.
У
нас
однакові
цінності
та
однакове
почуття
гумору.
Девід
також
ідеально
вписався
в
нашу
команду,
тож
я
вважаю,
що
у
нас
чудовий
екіпаж.
Ми
хочемо
насолоджуватися
часом,
проведеним
з
командою,
і
здобути
перемогу,
адже
вся
команда
доклала
максимум
зусиль
під
час
підготовки”.
Таким
був
марафон
Дакар-2024,
сподіваємось
що
наступній
супермарафон
подарує
нам
нових
претендентів
на
головні
призи
та
ще
цікавіші
історії.
Щоб
не
пропустити
огляд
головних
подій
зі
світу
моторів
–
підписуйтесь
на
соціальні
мережі
AUTO-Consulting.
AUTO-Consulting
в
Telegram
AUTO-Consulting
в
Facebook
