Більшість
прем’єр
на
автосалоні
у
Пекіні
–
це
електрифіковані
авто.
Не
має
сенсу
перелічувати
всі
ці
китайські
бренди,
бо
в
них
складно
розібратися
і
професіоналам.
Якщо
буде
таке
бажання
–
AUTO-Consulting
для
вас
робив “шпаргалку”,
як
запам’ятати
кому
і
який
китайський
автовиробник
належить.
“Китайська
грамота”.
Хто
кому
належить?
Але
електромобільність,
та
ще
й
у
такій
кількості
брендів,
про
які
мало
хто
чув,
створює
враження,
що
назва
авто
вже
мало
що
важить.
А
чи
так
це
насправді?
Існує
думка,
що
у
електромобілів
сила
брендів
втрачається.
По-перше,
нове
покоління
покупців
не
відчуває
поклонніння
перед
здобутками
минулого,
в
епоху
ДВС.
По-друге,
мало
хто
з
молодого
покоління
покупців
цікавиться
історією
і
здобутками
брендів,
які
були
в
епоху
ДВС.
А
по-третє,
на
перший
план
виходять
зовсім
нові
якості
авто,
яких
не
мали
авто
з
ДВС.
А
чи
так,
насправді
сприймають
електричні
авто
їх
покупці?
Поки
що
ні,
і
яскравий
приклад
цього
–
це
вибір
більшості
українських
користувачів
електромобілів
–
це
Volkswagen
ID.4,
Honda
e-MV
та
Toyota
bZ4.
Як
бачимо,
бренди
ще
мають
вагу
ы
суттэву.
Але…Ми
бачимо
ы
стрымке
зростання
продажів
нових
брендів,
особливо
китайських.
І
цей
процес
також
слід
враховувати.
А
чим
же
вони
беруть,
окрім
ціни?
Деякі
експерти
вважають,
що
майбутнє
в
автомобілебудуванні
буде
за
софтом.
Так,
закінчується
епоха
ДВС,
де
головним
був
двигун
і
його
характеристики,
а
на
перший
план
виходить
софт
і
зручність
користування.
Саме
програмне
забезпечення
буде
визначати
головні
характеристики
авто
майбутнього
і
його
переваги
над
конкурентами.
Тому
автовиробники
зараз
інвестують
шаленні
гроші
в
розробку
власних
кодів.
І
це
виявляється
не
таке
просте
завдання.
Тут
є
певні
успіхи
і
у “старих”
виробників.
Наприклад,
Volvo
повідомила,
що
її
софт
на
EX90
базується
на
продуктах
Nvidia
Xavier
та
Orin.
Xavier,
розроблений
для
розширених
систем
допомоги
водієві
рівня
2
вже
забезпечує
30
трильйонів
операцій
на
секунду.
А
використання
чіпу
(SoC)
забезпечує
254
трильйони
операцій
на
секунду,
дозволяючи
розробникам
масштабувати
повністю
автономні
транспортні
засоби
від
рівня
2
до
рівня
5.
EX90
також
має
процесор
Qualcomm,
який
працює
з
власним
програмним
забезпеченням
для
виконання
більшості
основних
функцій
в
автомобілі,
від
безпеки
та
інформаційно-розважальних
систем
до
керування
акумулятором.
Керівник
відділу
розробки
програмного
забезпечення
Volvo
Алвін
Баккенес,
пояснює
що
EX90
допомагає
автовиробнику
виділитися
серед
своїх
конкурентів
завдяки
унікальній
базовій
обчислювальній
технології,
яке
згодом
буде
масштабоване
на
нові
моделі
бренду.
Тобто
мова
йде
про
створення
такого
собі
софтового “аналога
двигуна”,
який
має
значні
переваги
над
конкурентами.
Генеральний
директор
Volvo
Джим
Роуен
сказав,
що
проблеми
з
EX90
допоможуть
майбутнім
моделям,
які
використовують
нову
базу
SPA2
великого
позашляховика,
а
також
сприятимуть
прибутку
Volvo.
«Коли
ми
відкладали
EX90,
частина
затримки
для
цього
полягала
в
тому,
щоб
переконатися,
що
наступні
продукти
та
наступне
програмне
забезпечення
можна
буде
повторно
використовувати
на
дуже
високому
рівні»,
—
сказав
Роуен
під
час
розмови
з
фінансовими
аналітиками
після
випуску
Volvo.
Гроші,
витрачені
Volvo
на
програмне
забезпечення,
повинні
принести
дивіденди
протягом
наступних
п’яти-шести
років.
«Те,
що
ми
побачимо,
—
це
повторне
використання
дійсно
надійного
коду,
який
ми
написали
та
протестували
в
EX90»,
—
сказав
він.
«Це
означає,
що
робота
з
розробки
для
нових
моделей
коштує
набагато
дешевше».
У
результаті
Rowan
очікує,
що
Volvo
виведе
майбутні
моделі
на
базі
SPA2
на
ринок
набагато
швидше,
ніж
у
випадку
з
EX90.
Отже,
програмне
забезпечення
–
це
і
є
драйвер
розвитку
майбутнього
автоіндустрії.
Згідно
з
дослідженням
консалтингової
компанії
Accenture,
до
2030
року
цифрові
послуги
можуть
генерувати
1,5
трильйона
доларів
США
додаткового
доходу
для
глобальної
промисловості,
а
до
2040
року
він
може
досягти
3,5
трильйона
доларів
США,
що
становитиме
40%
від
загального
доходу
автомобільної
промисловості.
