Країни НАТО найбільше задовільнили замовлення по танках. Їх було передано або знаходиться у процесі передавання 270 одиниць при запиті у 500 шт.
Більше 250 одиниць гаубиць, при потребі у 1000 шт, також буде надано. За даними українських військових на фронті зараз близько 120-150 гаубиць 155-мм західного зразку.
Гірша за все ситуація з РСЗВ (РСЗО). Їх Україна потребує у кількості 300 одиниць, а за даними FT розраховувати може лише на 50. Поки ще на фрон не прибуло жодної.
По MLRS поки що найбільше питання, бо без дальнебійних ракетних систем ЗСУ складно буде наносити значні втрати російським загарбникам.
Тут доцільно пригадати, а чому ж так склалося, що в України виникла така велика потреба в РСЗВ (РСЗО)? У ЗСУ була велика кількість “Градів”, “Ураганів” та “Смерчей” ще радянських часів. Крім того, була й власна розробка РСЗВ “Вільха” та “Буревій”, а також “Верба”, “Шелест”. Був і досить великий запас ракет до них. Але низка диверсій на складах озброєнь у минулі роки, знищили головні запаси таких ракет. А інтенсивність боїв така велика, що з радянських РСЗВ вже просто нічим стріляти.
Виникає питання: А чому не було побудоване виробництво таких ракет у минулі роки? А тут вдалася в знаки стратегічна недалекоглядність минулого керівництва, і політиків, і військових. Недалекоглядність – це у кращому випадку, а можливо й свідома зрада. Бо жодного виробництва боєприпасів також не було побудовано. Тому й просить Україна зараз гаубиці 155 мм, бо снарядів радянського калібру 152 мм вже також не має. І просимо РСЗВ, бо не має чим стріляти. І платить зараз Україна за ці стратегічні помилки життям власних військових. Кожного дня платить. Бо хтось так керував військово-промисловим комплексом, що більше думав не про стратегію, а про власні шкурні інтереси.
