HARLEY-DAVIDSON 11F 1915 p
1914. Особливо багато мотоциклів у Києві з’явилося із початком Першої світової війни. В основному це були американські та британські мотоцикли в частинах імператорської армії. У Києві тоді часто можна було зустріти Harley-Davidson, Indian, BSA, Norton чи Royal Enfield із військовими за кермом. Але частні мотоцикли у Києві також були. Наприклад, на розі Лютеранської часто можна було бачити сина впливової родини з Сербії, який мав власний мотоцикл і часто катав на ньому дівчат.
Були у Києві і ось такі 4-колісні мотоколяски на базі Harley-Davidson. 1915 р. Кріпилися коляски у стилі двуколки до мотоциклу H-D 11F. Фото з колекції Л. Гоголева
Після 1917 року, зі зрозумілих причин, приватних мотоциклів у місті майже не було. Їх або реквізували на потреби російської імператорської армії, або відібрали вже більшовики, як атрибут буржуазії.
Британський Royal Enfield з двигуном V2 з київськими номерами зразка 1934 р. був службовим транспортом
Мотоцикли в місті до 1941 року були або службові, або у військових. За дуже рідкісним винятком, коли їх видавали як нагороду.
Мотоцикл Л-300 “Червоний Жовтень” був у частинах КВО
Мотоцикліст вермахту у центрі Києва. 1941 р.
40-ті. Під час Другої світової війни у Києві знову багато мотоциклістів. Це або мотопіхотні частини вермахту або мотоциклісти РКЧА. Яких тільки моделей не їздило в ті роки вулицями: BMW, Zundapp, NSU, DKW, Indian, Harley-Davidson, BSA, Velocette та багато іншого.
Але знову ж таки, за кермом лише військові.
1945 р. Парад у Києві. Мотоциклісти РКЧА на Harley-Davidson WLA-42 з колясками від М72 радянського виробництва
Після 1945 року у Києві з’являється багато трофейних мотоциклів, які привозили молодші офіцери з війни. Здебільшого – це німецькі, австрійські та чеські моделі.
Плюс 1945 року запрацював Київський мотозавод, який почав випускати 98-кубові легкі мотоцикли К1Б “Киянин”
Однак у 50-ті населення Києва мотоциклів було мало. Тяжкі М72 було заборонено мати у приватному користуванні до середини 50-х, а легких мотоциклів у СРСР виробляли ще мало, та й зберігати мотоцикли було проблематично. Гаражі, як явище з’явиться лише у 60-ті. Тому більшість мотоциклів у ті роки – це службовий транспорт.
Київські мотоцикли КМЗ супроводжують кортеж Фіделя Кастро під час його візиту до Києва
У 60-ті роки на ринку Києва з’являється Jawa моделі 353 і 360, яку ми зараз знаємо як «стареньку». Це був не просто гарний та надійний мотоцикл, а дух свободи.
Jawa вже вільно могли купувати приватні особи і переважно вона була у приватній власності
Завдяки надійності Jawa на мотоциклах можна було вирушити у подорож. Тепер кияни у відпустку могли поїхати власним мотоциклом на південь, з’явилося таке явище, як мототуризм. І якщо КМЗ у Києві в ті роки був переважно службовим мотоциклом, то Jawa вже масово була у приватному користуванні. «Ковровці», «Мінскі», ІЖі більше зустрічалися в районах із приватними будинками. У той час у Києві з’являються і перші моторолери. Крім Jawa, у Києві можна було ще зустріти імпортні чеські CZ, угорські Pannonia, а також дуже рідко німецькі IFA BK 350, EMW R35 та Simsom AWO 425. Ось таким був мотопарк у ті часи.
У 70-х роках мотоцикл завойовує серця молоді. І знову тут була величезна заслуга чеських Jawa та CZ. Володіти власним мотоциклом стає престижно для молодих людей, а районах міста з’являються перші неформальні угруповання мотоциклістів. Їх поєднує любов до техніки та швидкості.
Перші тусовки мотоциклістів збираються біля магазинів “Спорттовари”. Саме тут продавали запчастини на ті самі мотоцикли всіх брендів. Тільки тут можна було купити “з рук” дефіцит або знайти потрібну деталь.
У 80-ті роки межа мрій будь-якого хлопця – це нова Jawa-350/638.000. Ну чи CZ-350/472.6 чи ІЖ Планета-Спорт. Решта мотоциклів у хлопців уже не котирувалися, а на їх власників дивилися поблажливо.
У 80-ті об’єднання мотоциклістів називають рокерами. У Києві будь-хто туди потрапити не міг. Більше того, існував і певний ценз за моделями мотоциклів. Рокери їздили виключно на Jawa, CZ, ІЖ ПС та одиночних Дніпро. Охоче приймали в рокери власників перших іномарок –німецьких MZ, BMW та дуже рідкісних Honda, Yamaha та Suzuki.
Неформальні об’єднання мотоциклістів почали називати «рокерами». У цій тусовці можна було послухати модну музику, переважно рок, роздобути дефіцитні речі, обмінятися касетами із забороненими виконавцями, а головне – рокери любили швидкість та групові поїздки нічним містом. Хто хоч раз їздив у колоні мотоциклістів – той зрозуміє ці емоції.
Улюблений трюк рокерів – проїхати «на козі»
Єдиний радянський мотоцикл, який шанували рокери – це ІЖ Планета Спорт. Він мав теоретичну максимальну швидкість більше, ніж у Jawa.
Мотоцикли з колясками у 80-ті у Києві зустрічалися вже досить рідко, якщо це не був фірмовий мотовоз із продукцією Київського мотозаводу.
КМЗ продовжував випускати архаїчні колясочні мотоцикли до 2008 року. Загалом із конвеєра Київського мотозаводу за 63 роки зійшло 2,440 млн одиниць техніки.
У 90-х у Києві вже масово почали з’являтися мотоцикли-іномарки. Рух рокерів трансформувався у байкерів, які поділилися за марочним чи клубним принципом. Домінанта Jawa, CZ та КМЗ зійшла нанівець.
Заїзд байкерів у Києві очолює Віталій Кличко
У 2017 році було випущено фінальну лімітовану серію Дніпро Вінтаж уже не на самому мотозаводі. Вона була приурочена до закінчення епохи колясочних мотоциклів київського виробництва – їх у місті випускали з 1952 року.
Тепер у Києві у пошані інші бренди, але незмінним залишається дух свободи та любов швидкості, які дарує мотоцикл.
Мер Києва на першому київському мотоциклі КМЗ К1Б Киянин
