Опитування: 61% українців непокоїть здатність армії ефективно давати відсіч ворогу через внутрішньодержавні проблеми

13:45 05.08.2023

61% українців непокоїть здатність армії ефективно давати відсіч ворогу через внутрішні державні проблеми. Про це свідчать дані опитування громадської думки, присвяченого адаптації українців до життя в умовах війни та проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва в липні.

Як зазначається в коментарі наукового директора Фонду “Демократичні ініціативи” Олексія Гараня для агентства “Інтерфакс-Україна”, “кількість у 61% українців, яких турбує здатність армії ефективно давати відсіч ворогу через внутрішні державні проблеми, має привернути увагу всього військово-політичного керівництва країни”.

“На запитання “Як часто Ви стикаєтеся з повідомленнями чи новинами про проблеми у Збройних силах, які заважають військовим ефективно воювати з ворогом?”, майже 30% відповіли “дуже часто”, ще 31% – “часто”. Звісно, найкраще про проблеми в армії знають самі військові. У нашому опитуванні дійсних військовослужбовців серед усіх опитаних було лише 2,6%”, – йдеться в коментарі.

Далі респондентів попросили з переліку різноманітних проблем обрати ті, які, на їхню думку, “найбільше шкодять здатності України чинити опір і перемагати Росію”. У результаті було отримано такий перелік: корупція під час закупівель для потреб армії 61,7%, нестача боєприпасів 58,3%, нестача критичного обладнання (дронів, систем зв’язку) для підрозділів на передовій 54%, корупція та некомпетентність у військкоматах 53,8%, нестача броньованої техніки на передовій 51. 7%, некомпетентне керівництво на низовому рівні 27.3%, незадовільний рівень тренування і підготовки мобілізованих 22.1%, некомпетентне керівництво на найвищому рівні 20.6%, незадовільна організація евакуації поранених 20.5%, інше 0.4, проблем немає 0.4, не можу відповісти 7.9%.

“Як можна прокоментувати ці дані, щоб не робити поспішних висновків? На мою думку, найвища позиція, по суті “презумпція вини” уряду в корупції стала відображенням зовсім іншого явища – недовіри громадян до достатності зусиль держави у сфері оборони. Це дуже добре видно на прикладі двох інших запитань, які ми поставили співгромадянам”, – сказав Гарань, зазначивши, що, на думку опитаних українців, ключову роль у забезпеченні військових на фронті всім необхідним відіграють пересічні волонтери (59.8%), великі волонтерські фонди (53.1%), іноземні держави – союзники України (48.1%), самі солдати за рахунок власних коштів (42.8%), уряд (25%), бізнес (14.4%).

“Дуже показово, що не тільки пересічні волонтери та великі волонтерські фонди випередили уряд як суб’єкти забезпечення військ усім необхідним. Люди вважають, що українська влада для Збройних сил робить набагато менше, ніж іноземні уряди та самі солдати, які купують обладнання власним коштом”, – каже Гарань. “І показник у 25% різко контрастує з 92% відповідей тих, хто вважає, що саме уряд повинен “насамперед повинен забезпечувати військових на фронті всім необхідним”, – продовжує він.

Як наголосив соціолог, “це не патерналістські очікування – це жорстка вимога суспільства до чинної влади налагодити ефективну систему управління тилом, оборонною промисловістю, командуванням медичних сил і Міністерством оборони. У всякому разі, оцінка дій українського уряду на 17 місяці війни і надалі не повинна поступатися оцінці зусиль наших іноземних партнерів. Саме цей величезний розрив пояснює, чому українці радше хапаються за поверхневі пояснення про “корупцію в закупівлях”. Бо дуже важко інакше для необізнаної людини пояснити собі, чому бійцям на передову постачають неякісні китайські турнікети та фальшиві кровоспинні бинти; чому бійці скидаються із зарплат і просять усіх друзів і знайомих закуповувати безпілотники, рації та прилади нічного бачення”.

Всеукраїнське опитування “Суспільно-політичні настрої населення України” проводилося Київським міжнародним інститутом соціології в липні 2023 року на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи”. Опитування здійснювалося методом особистих інтерв’ю з використанням планшета. Із вибірки одразу було виключено Донецьку та Луганську області через безпекові питання. Херсонська область спочатку була внесена для розрахунків (див. нижче), однак через проблеми з безпекою завдання для Херсонської області було реалізовано в сусідній Миколаївській області.

Загалом у рамках дослідження було проведено 2011 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 135 населених пунктах України. За звичайних обставин статистична похибка вибірки не перевищує 3.3%.