Гірничо-металургійна
група “Метінвест”
з
початком
повномасштабної
війни
відмовилася
від
податкових
пільг,
розуміючи
необхідність
коштів
для
перемоги
України,
заявила
фінансовий
директор
групи
Юлія
Данкова
в
інтерв’ю
dsnews.ua.
Згідно
з
пресрелізом
компанії
в
четвер,
попри
повномасштабне
російське
вторгнення
в
Україну, “Метінвест”
Ріната
Ахметова
залишається
опорою
економіки
країни.
Гроші
на
армію
–
це
гроші
українців,
передусім
громадян
і
бізнесу,
що
працює
в
державі.
Водночас
констатується,
що
левову
частку
фінансування
країни
забезпечують
податки.
За
даними
Державної
казначейської
служби,
частка
податкових
надходжень
до
зведеного
бюджету
(державний
+
місцеві)
становила
61,2%
торік
і
53,2%
за
вісім
місяців
поточного
року.
Якщо
аналізувати
держбюджет,
то
частка
податків
у
ньому
становила
53,1%
торік
і
44,9%
цього
року
відповідно.
Серед
податкових
джерел
найбільший
внесок
до
держбюджету:
ПДВ
–
21,4%,
податок
і
збір
на
доходи
фізичних
осіб
–
6,6%,
акциз
–
6,5%
і
податок
на
прибуток
підприємств
–
6,2%.
За
даними
Державної
податкової
служби,
у
січні-вересні
2023
року
найбільше
до
бюджетів
усіх
рівнів
заплатили
переробна
промисловість
і
торгівля.
Фіндиректорка
уточнила,
що
один
із
найбільших
і
показових
кейсів
–
у “Метінвесту”,
хоча
група
торік
утратила
більше
потужностей,
ніж
будь-який
інший
бізнес
в
Україні,
зокрема
комбінати
в
Маріуполі.
Після
цього
група
перебудувала
бізнес
і
створила
нові
логістичні
ланцюжки
для
експорту
продукції.
На
її
переконання,
самостійність
для
закордонних
активів,
делегування
повноважень
людям
на
місцях
в
Україні,
підтримка
співробітників,
мирного
населення
та
ЗСУ
–
основні
чинники,
які
допомогли “Метінвесту”
втриматися
на
плаву.
І
він
продовжує
працювати
на
перемогу
й
залишається
одним
із
найбільших
платників
податків
в
Україні:
лише
за
перше
півріччя
2023
року
компанія
сплатила
понад
6,3
млрд
грн.
Водночас
група “працює
на
перемогу”
–
і
фінансово,
і
надаючи
важку
техніку
для
прокладання
окопів
і
зведення
оборонних
споруд,
забезпечує
Сили
оборони
протитанковими
їжаками,
а
самих
бійців
–
броньованою
сталлю,
куленепробивними
жилетами
й
іншими
критично
необхідними
речами.
“Унаслідок
війни “Метінвест”
утратив
контроль
над
двома
великими
комбінатами
в
Маріуполі
та
призупинив
виробництво
в
Авдіївці.
Ці
та
інші
виклики,
які
ми
продовжуємо
долати,
змусили
нас
перебудувати
бізнес,
щоб
вижити”,
–
сказала
Данкова.
Вона
додала,
що
насамперед
компанія
забезпечила
можливість
своїм
іноземним
підприємствам
діяти
відокремлено,
оскільки
вертикально
інтегровану
структуру
було
порушено.
До
війни
маріупольські
комбінати
постачали
на
свої
прокатні
заводи
за
кордоном
напівфабрикати,
а
зі
США
в
Україну
йшов
вугільний
концентрат.
Зараз
активи “Метінвесту”
в
Італії,
Великій
Британії
та
США
ведуть
діяльність
як
самостійні
підприємства.
Вугільні
шахти
в
США
переорієнтували
продаж
продукції
на
внутрішній
та
експортні
ринки,
а
прокатні
заводи
купують
напівфабрикати
на
відкритому
ринку.
Чорноморські
порти
України,
через
які
традиційно
експортували
сировину
й
металопродукцію
в
Азію
та
Європу,
заблоковані
росіянами.
Тому
група
вибудувала
логістичні
ланцюжки
заново.
Нині
постачає
сировину
до
європейських
країн
залізницею,
а
морем
відвантажує
продукцію
з
восьми
європейських
портів
у
Польщі,
Хорватії,
Румунії.
Весь
експорт
металу
компанія
повністю
переорієнтувала
на
європейський
ринок.
Що
стосується
виробництва,
нині
метпідприємства
групи
завантажені
на
65-75%
потужності,
а
ГЗК
–
на
35-40%.
У
першому
півріччі
2023
року “Метінвест”
виробив
понад
1
млн
тонн
сталі,
4,75
млн
тонн
залізорудного
концентрату
і
понад
3
млн
тонн
вугільного
концентрату,
констатувала
фіндиректорка.
За
її
словами,
2021
рік
був
для “Метінвесту”
дуже
вдалим
з
погляду
виробництва
й
фінансових
показників.
Група
змогла
створити
певний
запас
міцності,
що
допоміг
компанії
пережити
перші
місяці
війни.
Вона
нагадала,
що
2021
року
компанія
перерахувала
до
бюджетів
усіх
рівнів
в
Україні
52,7
млрд
грн
податків
і
зборів,
зокрема
майже
33
млрд
грн
податку
на
прибуток.
Наразі
є
певна
позитивна
динаміка
щодо
податку
на
доходи
фізичних
осіб.
У
третьому
кварталі
цього
року
компанія
збільшила
виплати
на
12%
порівняно
з
попереднім
кварталом.
Це
наслідок
того,
що
навіть
в
умовах
війни “Метінвест”
зміг
виплатити
співробітникам
часткові
премії
за
минулий
рік,
а
також
цього
літа
запровадити
можливість
отримання
25%-ї
командної
премії
для
працівників
виробничих
і
ремонтних
підприємств
в
Україні.
“Порівняно
з
металопродукцією
ситуація
із
залізною
рудою
набагато
гірша.
Через
військові
дії
влітку
2022
року
призупиняли
й
згодом
відновили
видобуток
руди
Інгулецький
і
Північний
ГЗК,
а
також
спільне
підприємство
Південний
ГЗК”,
–
зазначила
топменеджерка.
Через
неможливість
вивозити
ЗРС
морем
група
була
змушена
значно
зменшити
завантаження
криворізьких
ГЗК.
Нині
експорт
сировини
здійснюється
через
західні
прикордонні
переходи
до
споживачів
у
Європі
й
далі
до
європейських
портів,
але
загальні
обсяги
експорту
значно
нижчі,
ніж
у
довоєнний
час.
Відстань
до
портів
ЄС
утричі
більша
за
відстань
до
чорноморських
портів
України.
А
це
означає
здорожчання
логістики
в
чотири-шість
разів
порівняно
з
довоєнними
показниками.
На
цьому
тлі
динаміка
рентних
платежів
знижується.
Якщо
у
2022
році “Метінвест”
заплатив
за
користування
надрами
3,2
млрд
грн,
за
дев’ять
місяців
цього
року
–
1,5
млрд
грн.
Зокрема,
плата
за
видобуток
залізної
руди
за
січень-вересень
2023
року
становила
184
грн
за
тонну.
З
початком
повномасштабного
вторгнення
компанія
відмовилася
від
податкових
пільг,
на
які
має
право
за
законодавством,
і
сплачує
податки
в
повному
обсязі.
“Адже
ми
розуміємо,
що
ці
кошти
зараз
потрібні
громадам
і
країні
загалом,
щоб
боротися
за
перемогу.
За
дев’ять
місяців
цього
року “Метінвест”
поповнив
бюджети
шести
міст
присутності
більш
ніж
на
2
млрд
грн.
Зокрема,
Кривий
Ріг
отримав
750
млн
грн
податків,
Запоріжжя
–
640
млн
грн,
Кам’янське
–
524
млн
грн,
Покровськ
–
242
млн
грн,
Авдіївка
–
9
млн
грн”,
–
уточнила
фіндиректор.
Крім
того,
з
перших
днів
війни
група
допомагає
ЗСУ
стримувати
росіян. “Метінвест”
налагодив
виробництво
сталевих
виробів
для
потреб
фронту
і
став
одним
з
найбільших
серед
приватного
бізнесу
країни
донором
української
армії.
На
підтримку
держави
та
її
громадян
уже
спрямовано
майже
4
млрд
грн,
з
яких
2
млрд
грн
–
на
потреби
армії.
“Після
виходу
з
українських
портів
перших
суден
зі
збіжжям
і
металом
справді
з’явився
обережний
оптимізм,
що
повноцінне
відновлення
експорту
можливе.
Наші
військові
та
профільне
міністерство
довго
працювали,
щоб
це
могло
статися.
Але
це
ще
не
стабільний
маршрут,
ми
не
можемо
на
нього
розраховувати.
І
держава
разом
з
бізнесом
має
ще
докласти
великих
зусиль
для
того,
щоб
цей
тимчасовий
коридор
став
повноцінним
маршрутом”,
–
зазначила
Данкова.
Відновлення
морського
експорту
особливо
важливе
для
гірничої
промисловості.
До
повномасштабного
вторгнення
Росії
в
Україну
основний
обсяг
експорту
залізорудної
сировини
йшов
морем
до
Китаю
через
порти “Чорноморськ”, “Одеса”
і “Південний”,
і
лише
10%
–
до
Європи.
Тому
немає
іншого
виходу,
як
відкривати
ці
порти.
З
відкриттям
портів
Чорного
моря
можна
говорити
про
значне
збільшення
обсягів
перевезень,
але
важливим
чинником
буде
доступність
і
вартість
флоту
та
портових
потужностей,
резюмувала
фіндиректор.
Як
повідомлялося, “Метінвест”
за
дев’ять
місяців
2023
року
з
урахуванням
асоційованих
компаній
і
спільних
підприємств
перерахував
до
бюджетів
усіх
рівнів
в
Україні
майже
11
млрд
грн
податків
і
зборів.
“Метінвест”
є
вертикально
інтегрованою
групою
з
видобувних
і
металургійних
підприємств.
Підприємства
групи
розташовані
переважно
в
Донецькій,
Луганській,
Запорізькій
і
Дніпропетровській
областях.
Основними
акціонерами
холдингу
є
група “СКМ”
(71,24%)
і “Смарт-Холдинг”
(23,76%),
які
спільно
керують
ним.
ТОВ “Метінвест
Холдинг”
–
керуюча
компанія
групи “Метінвест”.
Вам может быть интересно
